Сунь-Дзи: Мистецтво війни

Як вже сказано в безлічі оглядів цього фундаментального твору, ця книга написана про війну, але вона, в цілому, про життя і різні його сфери.

• Визначити в такий спосіб, що має під рукою твій противник, а чим володієш ти сам.
• Більші шанси на перемогу має той, хто ще до початку бойових дій ретельно обрахував свої переваги над противником. І навпаки, хто не спланував свої дії успішно, той програє. Нарахував багато переваг — переможеш, мало — зазнаєш поразки.
• Той, хто не усвідомлює цілком усієї шкоди війни, не здатний до кінця зрозуміти й користі від воєнних дій.
• Значно ліпше — змусити вояків противника здатися без бою.
• Значно гірше — намагатися перемогти у відкритому воєнному протистоянні, серед якого найгірше — облога фортечних укріплень.
• Не підготувавшись як слід, значно поступаючись ворогові — намагайся ухилитися від сутички.
• Тому кажуть: знаючи себе і свого ворога, не матимеш жодної поразки хоч би й у ста сутичках; знаючи ворога, але не знаючи себе, здобуватимеш перемоги, але й поразок матимеш не менше; не знаючи ані себе, ані ворога, ризикуєш зазнавати нищівного удару завжди.
• Власна міць залежить від тебе, тим часом як можливість перемоги над ворогом забезпечує його вразливість.
• передбачувану перемогу гарантувати не можна.
• переможне військо не кидається у бій, не обрахувавши наперед можливості свого успіху, тоді як приречене на поразку вороже військо робить навпаки, марно сподіваючись на перемогу.
• Лише раптовий стрімкий потік може зрушити каміння; крилатий хижак блискавично схопить здобич, попередньо точно зваживши момент нападу. Тільки досвідчений звитяжець спроможний діяти стрімко, швидко розрахувавши потрібний момент.
• треба мати достатню хоробрість, щоб вдавати боягуза, як і силу, імітуючи слабкість.
• Досвідчений командувач сам контролює противника, не дозволяючи йому керувати собою.
• Вигода — це те, що змусить ворога першим почати рух; стримати ворога може хіба що острах поразки. Тому й кажуть: не дай сильному ворогові зберегти сили; виснажуй голодом ситого, змушуй рухатися навіть урівноваженого, хто й не збирався рушати з місця.
• Не бажаючи битися, зумій оборонити свою позицію, хай навіть позначену уявною лінією. Дій хитрістю, спровадь ворога на хибний керунок, щоб він, попри все своє бажання, не зміг атакувати тебе.
• Змушений бути готовим до удару скрізь, ворог відчуватиме брак сил.
• Хто знає день і місце бою, той зможе атакувати, навіть подолавши відстань у тисячу лі;
• Хай твій противник переважає кількісно, твоє завдання — не дати йому шансу скористатися цією перевагою.
• Зважуй його можливості; підштовхуй до розкриття вразливих місць, визначай розташування сил, щоб знати, звідки чекати загрози.
• плануючи свій майбутній успіх, а з ним і втрати, мусиш дізнатися якомога більше про плани ворога. Зважуй його можливості; підштовхуй до розкриття вразливих місць, визначай розташування сил, щоб знати, звідки чекати загрози.
• Зіткнення з ворогом покаже, чого в нього в надлишку, а чого бракує. Свої ж позиції і наміри ховай якнайретельніше.
• Військо перемагає завдяки вмінню уникати місць, добре захищених ворогом, й атакувати в слабких.
• Військо, позбавлене спорядження, провіанту й запасних резервів, приречене на поразку.
• Переможе в бою той, хто раніше усвідомить важливість обхідних маневрів — це закон війни.
• Коли військо злютоване в єдине ціле, навіть найхоробріший не рушить в атаку самостійно, а легкодух не кинеться навтьоки сам-один — так керують масами.
• Дочекайся для атаки слушної миті, коли він виснажений і млявий,
• Дух свого війська контролюй дисципліною, не давай хвилюванню взяти гору над спокоєм і впевненістю.
• Закон війни диктує: не атакуй у лоб ворога, що розташувався на узвишші; коли за спиною ворога пагорб — не ставай навпроти нього; не продовжуй напад на противника, коли він вдає відступ. Сповненого рішучості, сильного ворога — не атакуй; не вабся на ворожу приману; не перехоплюй вороже військо, що повертається додому. Оточивши ворога, не створюй для нього безвихідних ситуацій — залиш бодай один шлях відходу.
• У місцевості смерті - бийся!
• Бувають землі, за які не змагаються
• Бувають накази правителя, що їх виконувати не слід
• Підпорядкувати сусідніх князів і змусити їх служити собі можна, завдавши їм шкоди й добряче залякавши, обіцяна ж вигода змусить їх виступити на твоєму боці.
• Тому закон провадження війни такий: не покладайся на те, що ворог не прийде, ліпше зваж, чим будеш його зустрічати. Не сподівайся на те, що він не нападе.
• якщо люди для командира на першому місці, він легко потрапляє в скрутне становище, намагаючись порятувати їх за будь-яку ціну.
• Відведи своє військо якомога далі від потенційно небезпечних місцин, водночас намагаючись змусити ворога наблизитися до них.
• Коли згоди між командувачем і вояками досягнуто чемністю, а не залякуванням — це означає, що у війську здорова дисципліна.
• Якщо ж ворог устиг підготуватися і час для твого раптового наступу втрачено, краще не нападати. Наступати буде легко, відступати — навпаки. Отже, це невдала позиція для того, хто прагне перемогти.
• Мудрий командувач ретельно вивчає властивості цих шести форм місцевості та не ігнорує їх.
• Піклування командира про вояків, як про власних дітей, робить їх неймовірно відданими, такі радо підуть за своїм ватажком у вогонь і у воду.
• Надмірна ж опіка утруднює командування, адже улюблених дітей жаліють, їм важко наказувати.
• Вправний у веденні війни ніколи не вскочить у халепу, маючи безліч способів для порятунку.
• Знаючи ворога, як себе, — не зазнаєш поразки, знаючи переваги рельєфу й клімату - забезпечиш собі цілковиту перемогу.
• Що ж до своєї армії, то бийся, маючи перевагу, якщо ти в меншості - зупинися!
• «Що робити, якщо у ворога численне й добре організоване військо?» — відповім: «Спочатку захопи те, що для нього найцінніше. Коли тобі це вдасться, він буде у твоїй владі».
• Коли наказують йти в атаку, командири й прості вояки плачуть так, що в них сльози течуть по щоках і розмокають коміри мундирів. Але коли воїни опиняються у безвихідному становищі, вони стають безстрашними, як Чжуань Чжу і Цао Цуй.
• Розташовуй своє військо так, щоб ці згубні місця були в противника за спиною.
• Раптовий злет птахів може свідчити про ворожу засідку поблизу. Звірі полохаються — можливо, налякані ворожими приготуваннями до нападу.
• Якщо ворог просить про перемир’я, не зазнавши поразки чи значних утрат, — це може свідчити про якісь потаємні наміри.
• Надміру щедрі на нагороди командири — ознака того, що вони в глухому куті, а військо — у скруті. Часті покарання вояків командирами — у війську негаразди, а серед командування невпевненість.
• Зазнають поразки непередбачливі, такі, як правило, стають здобиччю ворога.
• У війні найважливіше — швидкість: захоплюй там, де ворог не готовий оборонятися; проходь там, де він навіть не очікує тебе зустріти; нападай там, де він почувається у безпеці.
• Кидай своїх солдатів у такі місця, звідки немає виходу, тоді вони помруть, але не відступлять. Коли вояки опиняться перед лицем неминучої смерті, вони віддадуть усі сили для перемоги.
• Намагайся не повторювати своїх дій, змінюй цілі та плани, щоб противник був у невіданні.
• Ведучи військо, поводитися треба так, немов, піднявшись високо по драбині, раптово прибираєш її — шляху назад немає.
• Не знаючи задумів удільних князів, не поспішай заходити з ними в спілку. Не знаєш місцевості — не веди військо. Скористайся допомогою провідників, щоб знати переваги території.
• Наказуючи солдатам, не пояснюй своїх планів, говорячи про вигоду, не повідомляй про можливу загрозу.
• Якщо ворог вагається у своїх діях, стрімко нападай і захоплюй те, що для нього найцінніше.
• якщо почало горіти за вітром, не атакуй із завітряного боку.
• Немає переваги — не виступай у похід, немає змоги перемогти — не споряджай війська, немає великої небезпеки — не починай воєнну кампанію.
• Правитель не повинен розпочинати війну розгніваним, командувач війська не повинен ставати до бою розлюченим.
• Тому спочатку будь несміливий, немов цнотлива дівчина, доки ворог відчинить свої двері, відтак будь гінким, як заєць, що рятується від хорта, — щоб ворог не встиг організувати оборону.
• Починають вогняний напад, обравши вдалий час і сприятливий день.
• Шпигунське ремесло — надзвичайно витончена річ. Завжди й скрізь можна вдаватися до послуг шпигунів.
• Якщо про зміст шпигунського донесення противник дізнався ще до його відправлення, то треба скарати на горло і шпигуна, і всіх, кому це стало відомо.
• Шпигуни — головне на війні, на них покладається у своїх планах і діях усе військо.